Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). Один з 6-ти видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду

Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні

Вид-ендемік Правобережного Степу і Лісостепу, пд. частини лісової зони України, де зустрічається досить спорадично. Пн. межа ареалу проходить по р. Прип'ять, зх. по річці Сан і Верхньому Дністру, пд. — по узбереж­жю Чорного моря, сх. — по Правобережжю Дніпра.

Чисельність і причини її зміни

Виходячи з того, що вид живе мозаїчно, колоніями, що складаються з кількох десятків особин, які однак розпорошені на досить великому просторі, то коректними буде припущення, що загальна чисельність складає близько десяти тисяч дорослих особин. Причини зміни чисельності: зменшення територій придатних для існування, а також висока мозаїчність поселень, що неодмінно призводить до інбридингу.

Особливості біології та наукове значення

Високоспеціалізований землерий, ходи прокладає за допомогою добре розвинутих різців. Характерні сезонні міграції, пов'язані з пошуком корму та глибиною промерзан­ня ґрунту. Живе поодинці в норах складної будови: горизонтальні ходи розташовані на глибині 13-21 см, вертикальні (до 2,75 м) — ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запасання корму і віднірків різного призначення. Загальна довжина ходів 10-275 м; відстань між викидами ґрунту 0,2-11,75 м; буває до 217 викидів. Живиться корінням, кореневищами, стеблами і пагонами рос­лин, дерев і кущів. Самка раз на рік в лютому на початку березня народжує 1-5 малят. Лісові масиви, узлісся, ділянки цілини, полезахисні лісосмуги, узбіччя доріг, розріджені посіви сільськогосподарських культур (крім багаторічних трав), присадибні ділянки.

Морфологічні ознаки

Відносно дрібний гризун довжина тіла до 23 см, хвіст майже не помітний до 3 см. Пристосований до підземного способу життя: тулуб валькуватий, вушна раковина відсутня, очі скриті під шкірою. Завжди помітні різці ізольовані від ротової порожнини внутрішніми виростами губ. Хутро густе м'яке, забарвлення від світло-палевого до бурого.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид, занесений до ІІ видання ЧКУ (1994), як вид, стан якого наближається до загрозливо­го, до Червоного списку МСОП. Охорона не підтримується жодним заповідником. Місця постійного перебування виду, а також великі колонії потребують охоронного статусу.