Callimorpha dominula (Linnaeus, 1758)

Таксономічна належність

Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Ведмедиці (Arctiidae). Один з 2 видів західнопалеарктичного роду. Єдиний представник роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні

Європа (крім пн. та деяких пд. районів), Мала Азія, Кавказ, частково Закавказзя. В Україні поширення вивчене недостатньо. Мабуть, поширений на всій території, крім майже всієї степової зони. Досить локальний.

Чисельність і причини її зміни

У найбільш сприятливих умовах під час піку льоту чисельність метеликів зазвичай становить 0,5-1 особин на 1 га, на окремих ділянках — 5-10 особин на 1 га. Більш звичайний у зх. регіонах. У Гірському Криму дуже рідкіс­ний. Причини зменшення чисельності: вирубування лісів та чагарників, викошування трав, застосування пестицидів, посилення рекреаційного навантаження на біотопи.

Особливості біології та наукове значення

Зустрічається у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях, галявинах, серед чагарників, особливо у вогких місцях — по берегах струмків та річок, поблизу багнищ тощо. Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літають у червні-липні (іноді до серпня). Самки відкладають яйця на кормові рослини гусені: кропиву, незабудку, ожину, малину, жимолость, вербу та ін.). Гусінь заляльковується у травні. Зимує гусінь у білуватому нещільному коконі на поверхні ґрунту серед рослинних залишків.

Морфологічні ознаки

Яскравий метелик з характерною зовнішністю. Статевий диморфізм невиразний. Розмах крил — 45-55 мм. Переднє крило чорне з металічно-зеленим вилиском, білими та жовтими плямами неправильної форми. Задні крила яскраво-червоні з рядком чорних плям уздовж зовнішнього краю, які формують цілу чи розірвану перев'язку, та 1 чорною плямою у передній частині крила. Черевце червоне з подовжньою чорною стрічкою.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Як компонент біоценозу пасивно охороняється на деяких заповідних територіях (зокрема, у Канівському ПЗ та у Карпатському БЗ). Треба зберегти ділянки вологих природних листяних та мішаних лісів з густим підліском. Доцільне створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з певною регламентацією лісогосподарської діяльності (заборона знищення підліску та застосування пестицидів, викошування лісових галявин, випасу тварин серед лісових масивів тощо).