Таксономічна належність

Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні

Охоплює смугу листяних лісів Палеарктики, простягаючись від Зх. Європи до Пд.-Зх. Азії. Вид є рідкісним і спорадично поширеним на більшій частині території України. Загалом в Україні відмічено більше 50 місцезнаходжень виду.

Чисельність і причини її зміни

Є низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено реєстрації понад 500 особин (переважно самиць). Спостерігається деяке зниження кількості знахідок (на 15-20%) протягом півстоліття. Зниження чисельності та збільшення спорадичності поселень відбулось на фоні зменшення площ лісів Лісостепу, омолодження лісостанів та змін їх порідного складу з формуванням дефіциту сприятливих дупел.

Особливості біології та наукове значення

Є лісовим дендрофільним видом, помешкання якого в Україні приурочені до широколистяних лісових і лісопаркових масивів Лісостепу та до річково-долинних лісів Сте­пу. Полює на лісових галявинах, узліссях, ділянках лісових культур, а також над водоймами. Основу раціону складають лускокрилі (Lepidoptera), двокрилі (Diptera), рідше жуки, ручайники та сітчастокрилі. Є типовим сезонним мігрантом. Розмножується раз на рік. Виводкові колонії розміщуються у дуплах листяних дерев, іноді у будівлях. У червні-липні народжується 1-2 малят. Забезпечує активну регуляцію чисельності комах-філофагів.

Морфологічні ознаки

Кажан середнього розміру. Довжина тіла — 48-68 мм, хвоста — 35-45 мм, передпліччя — 39-46,4 мм; розмах крил — 260-320 мм; маса тіла — 13-20 г.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Вид має охоронний статус згідно з додат­ками Бернської конвенції (1979, додаток II), Боннської конвенції (1985, ІІ), Директиви ЄС про природні помешкання і види (1992, IV), Угодою про збереження популяцій європейських кажанів (1999); Червоним списком МСОП (IUCN, 2009) — кат. LC. В ЧКУ (1994) мав охоронну категорію «рідкісний». Необхідне виявлення ключових помешкань виду з наданням лісовим чи парковим ділянкам охоронного статусу та запровадження тут моніторингових досліджень. Слід закріпити на законодавчому рівні порядок збереження масивів старовікових дуплистих дерев зі сховищами вечірниць.