Природоохоронний статус виду

Вразливий.

Наукове значення

Рідкісний вид на східній межі ареалу, із складним циклом розвитку.

Ареал виду та його поширення в Україні

Закарпаття, Карпати (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Поділля, пд. Полісся, Лісо­степ, Крим, по долинах річок — у Степовій зоні. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Од, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій

Популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин. Численну популяцію відмічено в окол. м. Житомир (лісовий сінокіс, біля 1 га, зростає близько 200 особин). В Криму — тенденція до скорочення.

Причини зміни чисельності

Раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих рослин, руйнування біотопів.

Умови місцезростання

В Карпатах — на рівнині і в нижній гірській смузі в поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у дубово-грабових та дубово-в'язово-грабових лісах, на лучно-степових схилах в угрупованнях кл. Festuco-Brometea, Scheichzerio-Caricetea nigrae, Molinio-Arrhenatheretea, Nardo-Callunetea. На рівнині — на торф'янистих луках та узліссях. В Криму — луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті осипи (угруповання кл. Molinio-Arrhenatheretea, рідше Trifolio-Geranietea та кл. Festuco-Brometea). Мезофіт, геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика

Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина 10-35 см заввишки. Бульби кулясті. Листки (4-7) скуп­чені при основі стебла, ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище — дрібніші, загострені. Суцвіття коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі слабким запахом. Губа розділена на три рівні ло­паті, ширші за довжину, середня — тупо обрізана. Цвіте у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням, іноді вегетативно (дочірніми коренебульбами).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено збирання, порушення екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в Криму.

Господарське та комерційне значення

Декоративне, лікарське.